Види трудових договорів у Польщі. Переваги та недоліки

У Польщі діють кілька видів договорів, які укладаються під час працевлаштування між роботодавцем та найманим працівником.

Трудовий договір (umowa o pracę)

Для працівника цей варіант контракту є найвигіднішим. У разі його укладання відносини між роботодавцем та співробітником регулюються трудовим кодексом, умови роботи не можуть бути гіршими, ніж зазначені у його положеннях. Оформлення на роботу за трудовим договором гарантує наявність оплачуваних лікарняних та відпусток, доплат за переробки, медичного страхування та інших пільг. На укладення такого договору польські роботодавці зазвичай погоджуються лише у разі високої зацікавленості у працівнику. Єдина проблема, яка може виникнути з трудовим договором на певний термін, – це необхідність його розірвання з ініціативи працівника до закінчення терміну дії.

Договори підряду (umowy cywilnoprawne)

Такі договори регулюються Цивільним кодексом. Існує 2 види договорів підряду: umowa zlecenie та umowa o dzieło. Перший тип передбачає виконання працівником певного завдання роботодавця, але не несе відповідальності за результати роботи. Така форма працевлаштування особливо вигідна для студентів до 25 років, оскільки вони отримуватимуть підвищену погодинну оплату.

Договір umowa o dzieło відрізняється від попереднього варіанта співпраці тим, що працівник відповідає за результати виконаної роботи.

Договори підряду не передбачають соціального пакету, якщо це не обговорено спеціально. Тобто працівник не матиме права на відпустку, оплачувані лікарняні, страховку та соціальні виплати. Незважаючи на наявність недоліків, саме договори підряду є найпоширенішою формою співпраці роботодавців та працівників із числа трудових мігрантів.

Контракт

Контракти (В2В) – особливий вид трудових договорів, які можуть укладатися лише між фірмою та фізичною особою, яка має статус підприємця. Така форма співпраці останнім часом набирає популярності, але вона доступна далеко не всім. До переваг контракту відносяться знижена ставка податків протягом перших двох років, можливість отримання компенсації витрат на мовні курси, оплату житла та інших витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Нестача договору у тому, що статус підприємця можуть отримати лише окремі категорії трудових мігрантів.